1. В родині нині свято №64
І
У квітучому селі, на святковому столі
Гей, гей всякого добра.
Там родина збирається,
Там весела пісня ллється,
Там щебече дітвора / 2р.
Приспів
В родині нині свято – до мами й тата,
Злетілися здалека доні і сини.
Дитинством пахне хата, у мами і тата
Медами, казками, весною восени.
ІІ
Успіх сина, щастя доні, онучат малих долоні –
То найкраще, що у світі є.
Хто умів життя прожити,
Не сваритись, а любити,
Той врожай на старість гарний жне. /2р.
ІІІ
Відлетять роки – лелеки, у минуле у далеке.
Ген-ген не вернути їх.
Та приїдуть в гості діти,
Наше серце будуть гріти
Тепле слово і дитячий сміх/ 2р.
2. Родина №51
І
Може в житті хтось принаду підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок – надійний причал.
Ні, не шукай в своїм серці причину,
Якщо зневіра тебе обпече…
Тільки родина у прикру годину
Схилить надію тобі на плече.
Приспів
Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
ІІ
В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина – бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти.
Все відцвітає, і жовкне , і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття…
Тільки родина, як вічна зернина,
На невмирущому полі життя
7. Пісня бабусі №19
І
Вечір на дворі, сонце скотилось,
Зорі тривожно сяють в вікні,
Рідна бабуся, лагідна й мила,
Пісню тихенько співає мені.
Приспів
Пісня до болю, душу відкриє,
Стомлені очі повні жалю,
Мила бабусю, горлиця сива,
Я тебе рідна дуже люблю!
ІІ
Я пригорнуся, міцно до тебе
І поцілую очі сумні.
Чуєш, бабусю, суму не треба,
Хочеш, сама заспіваю тобі?
Приспів
Пісню, що твою душу зігріє,
Щоб не бувало в серці жалю,
Мила бабусю, горлиця сива,
Я тебе рідна дуже люблю!
9. Пісня про бабусю №75
І
А у нас бабусенька
Любить жартувать
Разом з нами пісеньку
Любить заспівать
ІІ
Любить гарну музику
І веселий сміх
А танцює полечку
Краще від усіх.
10. Коли заплаче серце батька №55
1.Пам’ятаю тату давним – давно
В пам’яті моїй як німе кіно
Ми малі сміємося, ти молодий
Згадую щодень я той час золотий.
Думала тоді, ніби ти чарівник
Ти ж бо ним і став , бо до того ти звик,
Що любов батьківська спроможна усе
Й просто нас любив над усе.
Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими.
У тебе в хаті, мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими.
Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно, як у дитинстві благослови.
ІІ
Відцвітав садок, твої доні росли
І роки у вирій лелеки несли,
А як повертались – несли сивину
Й істину життя , наче сонце ясну.
І нехай в вікно заглядає зима,
Теплоту душі не погасить вона.
Перший сніг до тебе надію несе
Бо онуків любиш тепер над усе.
13. Посивіли твої скроні №15
І
Посивіли твої скроні
Аж душа моя болить.
Нахилю в твої долоні
Голівоньку, хоч на мить.
Засіяє біла хата,
Засміються рушники,
Вийде тато зустрічати,
Як у юнії роки.
ІІ
По вербовій кладочці
У дитинство повернусь,
Із долоней татових
Чистої води нап’юсь
І запахне м’ятою
Рідний батьківський поріг
Тату, тату, таточку, тільки не старій!
ІІІ
Я вдивлюсь в твоє обличчя
В очі лагідні твої
І здається там курличуть
Беззахисні журавлі.
Посідаємо близенько,
Де любисточок росте,
Тату, таточку рідненький
В тебе серце золоте.
15. Ми мужчини тато й я №99
І
Ми мужчини тато й я
І робота в нас своя :
Ремонтуємо замки
Забиваємо гвіздки
Тук, тук молоток
І забили ми гвіздок
ІІ
Ми мужчини , тато й я,
І робота в нас своя :
Допоможем мамі ми
Посуд миємо самі
От, які ми
З татом вдвох помічники.
15. Там, де мама моя № 6
І
Зірка з неба впала в золоті жита,
Пісня залунала тиха і проста,
Пісня про стежину в отчому краю,
Пісня про матусю рідную мою!
Там, де мама моя,
Там і сходить зоря!/ 2р.
Там, де мама моя,
Там щаслива і я! / 2р.
Там, де мама моя,
Відступає зима! /2р.
Там, де мама моя,
Там і смутку нема! /2р.
ІІ
Очі материнські від зорі ясні
Ранком подарують погляд свій мені,
Руки материнські, її два крила,
Щоб мене матуся обійнять могла
17. Матуся навчила №10
І
Матуся навчила нас пісню співати
У полі ранкову стрічати зорю,
Матуся навчила людей шанувати,
І вірно любити Вкраїну свою.
Там червона калина,
Мов святий оберіг,
Споришева стежина
Приведе на поріг.
Там матуся співала
Колискові пісні,
На добро дарувала
Вишиванку мені.
ІІ
Матуся навчила добро пам’ятати
Стежину топтати у ріднім краю,
Матуся навчила утоми не знати,
І рідну любити Вкраїну свою!
18. Мама сяє №90
І
Чом сьогодні мама сяє, звеселя у домі всіх
Завинила, та не лає, скрізь її лунає сміх?
Чи якесь настало свято, чи подію ждуть яку?
То приніс для мами тато гілку ніжного бузку.
Квіти для мами-радість, квіти для мами – диво,
Квіти в руках у мами – значить, що вона щаслива. /2р.
Є таємна мрія в мене : по конвалії піти,
І тобі, кохана нене, прямо з лісу принести.
Ніжно рук твоїх торкнуся і букет тобі віддам,
Будь завжди, моя матуся і весела й молода
19. Україночка №38
І
У садочку, у саду яблунька цвіте,
Навкруги весна, грай, музико, грай !
Посміхаючись собі, дівчинка іде,
Пісеньку співа про свій рідний край.
Україночка мала, україночка,
Наче зіронька зійшла, наче зірочка!
Заплітала в коси стрічки і квітоньку,
Розхвалила свою неньку Україноньку!
В небо синє-голубе пісенька летить,
Понад золоті ниви і поля
Голос мій, мов чарівний,
Мов струна бринить
І співа разом вся її земля
6. Спасибо , дед №12
Идет дождь, а это значит
Плачет небо по тебе
Скучают даже облака
Не вернешься больше и не обнимешь внука
Ты не согреешь меня таким родным теплом.
Спасибо, дед, огромное за все спасибо
За то, что рядом был, за то, что воспитал.
Надеюсь слышишь ты,
Ведь чувствую, что рядом,
Ты сделал много для меня.
Так жаль, что я не успел,
И вот теперь склонилась голова над могилой.
Хотелось зарыдать.
Но ты ведь не любил слез.
Ты был мужчина – никогда не плакал
Работал за троих, и не щадя себя
Ложился поздно, просыпался рано-утром.
Вседа работал
№102
Сынок от рук отбился,
Гуляет целый день.
Мальчишка провинился
И папа взял ремень.
Не первуй это случай
Слова тут не нужны
Сей час за все получиш
Ану снимай штаны .
Я больше не буду / 2р
Мне больно, отпусти
Ану не кричи, еще получи.
Я больше не буду /2р
Прости меня
Ану не кричи!
Прости меня
Еще получи
Прости меня, прости!
Вдруг сыну сон приснился,
Что все на оборот:
Что папа проввинился,
И сын ремень берет,
Не первый это случай
Слова тут не нужны
Сей час за все получиш,
Ану снимай штаны!
Доня №52
Моє небо, моя доня,
Моя радість, моя втіха, моя доня
Зустрічають тата крильця-рученята
Зорі-оченята, оченята-зорі.
І немає на землі ні біди, ні горя.
Дівчинка-перлинка, золота краплинка,
Весняна росинка, літнє моє сонечко
Доня моя донечка
Мої мрії, мої весни, моя доня
Мої думи, мої болі, моя доля
Світом-пересвітом від зими до літа,
Виростають діти, діти виростають
А над ними в небесах – янголи літають.
Моє щастя, моє серце, моя доня,
Моя лада, моя леле, моя доля,
Казку вечорову, пісню колискову
Пригадаю знову, знову пригадаю.
І тобі, моя дитино, знову заспіваю.
| 
